Рада з організації харчування ЗДО №34:

1.Мірошниченко Н.В., директор,голова комісії

2. Кіріченко В.М.., сестра медична старша

3. Москальова Л.В.., комірник

4. Постольна В.В, шеф-кухар

5. Бондаренко В.Б.., вихователь .

Засідання комісії проводиться 2 рази на місяць

Для забезпечення правильного харчування необхідні три умови:· наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;· здоровий травний тракт;· раціональний режим харчування.

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

Раціональне харчування— один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи.

Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

Фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах

У дітей у зв'язку з високою інтенсивністю процесів обміну основний обмін порівняно з дорослими людьми підвищений у 1,5—2 рази. Виходячи з цього, фізіологічні потреби дітей в енергії та харчових речовинах також вищі і з віком зростають.

Загальна потреба дітей у білку становить 13 % загальної потреби в енергії. Частка тваринного білка в харчових раціонах дітей повинна становити 50 % загальної кількості білка в раціоні.

У дитячому харчуванні необхідно враховувати якісні особливості білків. Загальновизнано, що потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, який містить усі незамінні амінокислоти. Молоко містить усі необхідні для дитячого організму харчові речовини і тому воно повинно бути обов'язковим продуктом у дитячому харчуванні. Для дітей дошкільного віку необхідно, щоб в щоденному харчовому раціоні було не менше 380—400 мл молока.

У дитячому віці підвищена фізіологічна потреба організму в незамінних амінокислотах, які забезпечують нормальний перебіг процесів, зв'язаних з інтенсивним ростом та розвитком. У ранньому віці, крім 8 незамінних амінокислот, незамінним є також гістидин, який у дітей до 3 років ще не може синтезуватися в необхідній кількості.

Фізіологічні потреби дітей в жирах становлять 26,5 % загальної потреби в енергії. Залежно від віку потреби дітей в жирах коливаються від 53 до 104 г на добу. Оскільки жири використовуються для пластичних цілей, а також є розчинниками жиророзчинних вітамінів А і D, джерелом фосфоліпідів та ненасичених жирних кислот, то вони повинні бути в щоденному раціоні. Задоволення фізіологічних потреб дітей у вітамінах А та D, фосфоліпідах здійснюється за рахунок вершкового масла, молока, вершків та інших молочних продуктів, а також яєць.

Процес засвоєння та використання глюкози у дітей проходить з більшою інтенсивністю, ніж у дорослих, тому їх фізіологічні потреби у вуглеводах становлять понад 55 % загальної потреби в енергії. В кількісному відношенні потреби у вуглеводах з віком зростають від 212 г до 485 г на добу.

У харчуванні дітей важливе значення мають легкозасвоювані вуглеводи, джерелами яких є фрукти, ягоди та їх соки. Вони постачають глюкозу та фруктозу для потреб організму (зокрема для утворення глікогену). Важливим джерелом легкозасвоюваних вуглеводів у дитячому харчуванні є молоко, яке містить лактозу (молочний цукор). У дитячому харчуванні прості вуглеводи повинні становити не більш як 20 % загальної кількості вуглеводів і надходити до дитячого організму не в складі рафінованих продуктів (цукор), а в складі натуральних продуктів, тобто за рахунок фруктів, ягід, овочів.

У дітей в зв'язку з інтенсивними процесами росту фізіологічні потреби у вітамінах підвищені. Особливе значення в дитячому харчуванні мають вітаміни А і D, які впливають на процеси росту. Фізіологічні потреби у вітаміні А покриваються як за рахунок каротину, так і за рахунок самого вітаміну А. Фізіологічна потреба дітей у вітаміні А становить 1 мг, у вітаміні D — 100—400 МО. Однак повне задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітаміні D не можливе лише за рахунок його надходження з їжею. Перебування дітей влітку і весною на відкритому повітрі сприяє його синтезу. Найбільшу кількість вітаміну D і А містять продукти тваринного походження, зокрема риб'ячий жир, печінка, яйця, молоко, сир; попередник вітаміну А — каротин — морква, помідори, абрикоси, капуста та листкові овочі.

У дитячому харчуванні важливе значення має також вітамін Е, який істотно впливає на статевий розвиток організму. Крім того, вітамін Е сприяє накопиченню вітамінів А і D у внутрішніх органах і тканинах, а також стимулює процес перетворення каротину на вітамін А. Фізіологічні потреби дітей різного віку у вітаміні Е коливаються від 5 до 15 мг на добу. Значну кількість вітаміну Е містять зародки зернових продуктів, а також жовтки яєць та інші продукти.

Важливе значення для організму дітей має вітамін С, оскільки він впливає на процес синтезу колагену в судинах та кістках скелета. Потреба дітей у вітаміні С залежно від їх віку коливається від 40 до 80 мг на добу. Джерелом вітаміну С є свіжі фрукти та овочі. Найбільшу кількість його містять плоди шипшини, чорна смородина, цитрусові, хрін та інші свіжі продукти рослинного походження.

Задоволення фізіологічних потреб дитячого організму у вітамінах групи В дуже важливе, адже кожен з них має свої специфічні функції. Більшість з них входить до складу багатьох ферментів як обов'язкова їх складова частина, без якої неможливий їх синтез і обмін речовин в цілому. Потреба дітей у вітаміні В становить 0,8—1,5 мг, В2— 0,9—1,8, В6 — 0,9—2,0, РР — 10—20, В12 — 0,6—2 мкг, фолієвій кислоті — 80—200 мкг. Багато вітамінів групи В містять зернові продукти, дріжджі, печінка та інші продукти.

Для дитячого організму велике значення мають мінеральні речовини. Вони використовуються не тільки для пластичних цілей, а й сприяють нормальному процесу кровотворення, формуванню скелета, м'язів та інших тканин організму, забезпечують діяльність залоз внутрішньої секреції, продукування гормонів, побудову клітин нервової системи, зокрема клітин головного мозку.

Діти потребують підвищеної кількості кальцію для процесів мінералізації кісток скелета, тому необхідно систематично включати до харчового раціону молоко та молочні продукти, які містять легкозасвоюваний кальцій в оптимальному співвідношенні з фосфором та магнієм. Фізіологічна потреба дітей в кальції становить у віці 1—6 років — 800 мг, в 7—10 — 1000 мг, в11—17 — 1200 мг на добу. На засвоєння кальцію в організмі впливає його співвідношення з фосфором та магнієм. Найсприятливішим є співвідношення кальцію з фосфором та магнієм 1:1:0,5.

Серйозною проблемою є забезпечення дитячого організму достатньою кількістю кровотворних мікроелементів — залізом, міддю, марганцем, кобальтом. Основний продукт дитячого харчування — молоко і молочні продукти — містять мало заліза і міді. Джерелами заліза у ранньому віці є яєчний жовток, м'який сир, каші з подрібнених вівсяних круп, фруктові соки, дещо пізніше — м'ясо, овочі, картопля, зернові продукти. Фізіологічна потреба дітей у залізі становить: у віці 1—5 років — 10 мг, в 6—10 років — 12 мг, для хлопчиків 11 —13 та 14—17 років — 12 мг, для дівчаток 11 —13 та 14—17 років — 15 мг на добу; в міді — 1,5—2,5 мг на добу; в марганці — 5—7 мг, в кобальті — 0,2—0,3 мг на добу. Найбільше легкозасвоюваної міді містять продукти тваринного походження — печінка, м'ясо, жовтки яєць, марганцю — зернові продукти, овочі, печінка, риба.

Для нормального росту та статевого розвитку дітей необхідний цинк. Фізіологічна потреба дітей різного віку у цинку становить 8—15 мг на добу. Цинк міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження.

Діти потребують суворого додержання режиму харчування. Чим молодша дитина, тим частіше вона повинна приймати їжу. В дошкільному віці діти повинні приймати їжу через кожні З—4 години і не менш як 5 разів протягом дня.

Кiлькiсть переглядiв: 128