«Нетрадиційні техніки, як засіб розвитку творчої уяви дітей»

В умовах гуманізації суспільства зростає соціальна роль творчої особистості, здатної активно мислити, шукати, отримувати і використовувати зібрану інформацію. Одним із пріоритетних напрямів виховання юної особистості є розвиток її творчості.

Саме завдяки малюнку отримуємо можливість заглянути у внутрішній світ маленької людини, осягнути логіку дитячої творчості, бо малювати й думати для неї одне і те ж. Без розвитку почуттів, без розвитку уяви, без пристрасті до творчості людина не зможе сьогодні реалізуватися в області самих вузьких і суто технічних знань. Творча уява сьогодні все більше ціниться у всіх галузях життя.

Досвід образотворчої діяльності, через який людина проходить у дитинстві, позначається на формуванні її особистості. Можна з переконаністю сказати, що із творчо розвинутих дітей виростуть творчі люди, незалежно від того, якій саме професії вони присвятять своє подальше життя.

Вибір нетрадиційних технік малювання як один із засобів розвитку дитячого образотворчого творчості не випадковий. Нетрадиційні техніки розширюють образотворчі можливості дітей, що дозволяє їм більшою мірою реалізувати свій життєвий досвід, позбутися неприємних переживань, і утвердитися в позитивної позиції “творця”. Доступність використання нетрадиційних технік визначається віковими особливостями дошкільнят. Так, наприклад, починати роботу в цьому напрямку слід з таких технік, як малювання пальчиками, долонькою, обривання паперу і т.п., але в старшому дошкільному віці ці ж техніки доповнять художній образ, створюваний за допомогою більш складних: кляксографії, монотипії і т.п.

«Нетрадиційні техніки, як засіб розвитку творчої уяви дітей»

стало ознайомлення дітей з нетрадиційними техніками малювання, аплікації, ліплення, зокрема, з таких як:

v малювання зубною щіткою;

v малювання пластиліном;

v малювання пальцем та долонею;

v малювання свічкою;

v малювання квачиком;

v малювання жмаканим папером;

v кляксографія;

v малювання відбитками предметів;

v психомалювання;

v роздування плям,мильним розчином та фарбою;

v робота технікою колажу;

v малювання піском;

v ліплення солоним тістом;

удосконалення образотворчої діяльності дітей під час малювання, ліплення, аплікації та художньої праці; розвиток спостережливості, естетичного сприйняття, художнього смаку, творчих здібностей; виховання вміння бачити прекрасне у навколишньому середовищі та творах мистецтва.

Цей проект дає можливість показати значення використання нетрадиційної техніки на уроках з образотворчого мистецтва з дітьми дошкільного віку для художньо естетичного розвитку та розвитку емоційної чутливості, формування стійкого інтересу до образотворчої діяльності, розвитку практичної умілості та вправності, формування загальнокультурної компетентності.

Дослідження які проводилися в дошкільному закладі, результати моніторингу, свідчать про те, що застосування нетрадиційних технік допомагає:

- налагодити ефективну комунікативну взаємодію з дітьми під час спільної художньо-творчої діяльності;

- більш глибоко пізнати внутрішній світ кожної дитини, відчути її неповторність, особистісну своєрідність, визначити потреби та інтереси;

- діагностувати емоційний та психічний стан дитини;

- сприяти успішній соціалізації особистості.

Дітям подобається поєднувати різні художні матеріали (фарби, клей, сіль, висушений чай, пластилін, свічки). Під час таких занять діти отримують справжнє задоволення, адже вони працюють самостійно і створюють те, що уявляють. За мотивами улюблених казок були створені картини: «Семеро козенят», «Лисичка і журавель», «Колобок» тощо.

Таким чином, можна зробити висновок, що використання нетрадиційних методів сприяє розвитку активності, ініціативності, творчості. Діючи з різними художніми матеріалами, діти отримують задоволення, у них виникає бажання створювати нові, незвичайні, фантастичні вироби.

«Немає технік цікавих і нецікавих, все залежить від бажання працювати і уміння, яке приходить з часом».

Як стверджують багато педагогів - всі діти талановиті. Тому необхідно, вчасно помітити, відчути ці таланти і постаратися, якомога раніше дати можливість дітям проявити їх на практиці та в реальному житті.

Адаптація дитини до дитячого садочка.

У всіх батьків рано чи пізно настає період, коли їхня дитинка підросла і має йти до дитячого садочка. Це хвилюючий момент як для батьків, так і для дітей.Початок відвідин дитиноюдошкільного навчального закладу є новим етапом у її житті та періодом адаптації, тому краще підготуватисязаздалегідь, бо часом адаптація до умов садочка минає дуже болісно.Адаптаційний період – серйозне випробування для малюків 2-3 років життя. Спричинені адаптацією стресові реакції надовго порушують емоційний стан малюка. У малюка відбувається серйозна перебудова всіх стосунків з навколишніми людьми, перебудова звичних форм життя. Ця різка зміна умов може супроводжуватися важкими переживаннями, зниженням мовної та ігрової активності й частопозначається на здоров’ї дитини.

Рекомендації батькам до адаптації дитинидо умов дитячого садка:

• Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими: відвідуйте з малюкомдитячі парки та майданчики,привчайте до гри в пісочницях.
• Ходіть із малюком на свята, на дні народження друзів, спостерігайте, як він поводиться: соромиться, усамітнюється, конфліктує, б’ється чи легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, тягнеться до спілкування, розкутий.
• Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня в групі.
• Розкажіть дитинці, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок тощо). Важливо, щоб малюк не боявся, — тоді йому легше звикати. У жодному випадку не погрожуйте дитячим садком як покаранням за дитячі огріхи, а також за його неслухняність.
• Дізнайтеся, можливо, в цей садок ходять діти ваших сусідів або знайомих. Адаптація пройде легше, якщо в групі дитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше гралася вдома або надворі.
• Відвідайте дитячий садок у той час, коли діти на прогулянці, познайомте свого малюка з вихователькою та дітьми.
• Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика. Налаштуйте її на позитив.
• Кажіть малюку, що це дуже добре, що він доріс до дитсадка і став таким великим.
• Не віддавайте дитину в ЗДО у розпал кризи трьох років.
• Не обговорюйте при дитиніпроблем, пов’язаних із дитячим садком.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка:

• Удома дитина почала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Можливо, дитині час відкривати щось нове, цікаве, незнайоме.
• На прогулянці малюк сам підходить до дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Він не просто забирає іграшку в свого «колеги», а «залагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».
• Маля здатне кілька годин на день перебувати без мами.
• Дитина може розбірливо сказати про свої потреби.
• Малюк уже доволі спритний, уміє самостійно їсти й пережовувати, миє руки й умивається, одягає і скидає з себе основні предмети одягу.

Нові умови можуть стати для малюка надто сильним подразником, скувати його самостійність та ініціативу. Батькам слід говорити про вступ до дитячого садка як про подію радісну й очікувану, демонструючи малюкові впевненість і віру в добрий перебіг подій. Адже діти переймаються настроєм батьків, і надалі емоційний стан малюка визначатиме перебіг усього перебування протягом дня в дитсадку.